Особливості тонування фарб у домашніх умовах.

Однією з важливих переваг акрилових водно-дисперсійних фарб є можливість їх тонування (кольорування) барвниками у домашніх умовах, що дозволяє значно скоротити необхідний для виконання ремонту асортимент фарб, Крім того, колоранти (вони ж – барвники або пігментні пасти) є досить недорогими, що дозволяє урізноманітнити варіанти оздоблення свого помешкання з використання однієї і тієї марки фарби. Однак, перед початком процесу кольорування, важливо знати особливості цього процесу та правильно підготуватися до його виконання.

Вибір кольору та базису фарби

Спочатку треба визначитися з бажаним кольором. Від цього залежить необхідний базис фарби під кольорування. Базисом виробники називають модифікації однієї і тієї ж марки фарби для різних систем кольорування. Більшість виробників акрилових фарб пропонує два базиси: базис А та базис С або базис 1 та базис 3, але оскільки вони мають право іменувати базиси як їх зручно, то перед вибором конкретного базису необхідно уважно вивчити технічну документацію на фарбу та проконсультуватися з технічним спеціалістом постачальника.
Для простоти надалі будемо їх називати перший та другий базис:

• перший (базис А, базис 1, білий базис): представляє собою білу фарбу у стандартному виконанні і призначений для фарбування у білий колір або кольорування у світлі кольору,


• другий (базис С, базис 3, напівпрозорий базис): та ж сама марка фарби, але без білого пігменту, що полегшує її кольорування у темні кольори. Оскільки фарба у цьому базисі через відсутність пігменту є напівпрозорою, то її не використовують для фарбування без попереднього кольорування.

Далі слід визначити необхідну кількість пігментної пасти та фарби зважаючи на площу поверхні, що підлягає фарбуванню, а також витратних характеристик фарби та колоранту, зазначених у документації виробника. Бажано, щоб пігментна паста і фарба були від одного виробника, щоб бути впевненим в їх сумісності. Пігментні пасти створюють різні відтінки для одного і того ж кольору в залежності від співвідношення барвника та фарби. Дана палітра разом із мірою співвідношення зазвичай зазначається виробником в технічній документації та на етикетці (інформацію щодо барвників TM OKAY можна знайти у категорії колоранти).
Підготовка до кольорування та фарбування

Перед тонуванням та нанесенням фарби необхідно:

• підготувати призначену до фарбування поверхню відповідно до інструкції на упаковці фарби;


• впевнитись, що фарби та колоранту вистачить для фарбування всієї запланованої поверхні із запасом 10-20%;


• підготувати інструменти: тару для кольорування пробної та основної порції фарби, міксер (або інший інструмент) для ретельного перемішування, інструмент для нанесення фарби.

Тонування та нанесення фарби

Коли все готово, можна приступити до тонування. Щоб не зіпсувати всю фарбу та не робити зайву роботу, бажано спочатку затонувати пробну партію (100-200 мл) фарби до бажаного кольору, для чого вистачить 5-10 мл барвника (для його додавання можна використовувати медицинський шприц) та нанести її на поверхню. Оскільки відтінок фарби змінюється після висихання, а також відрізняється при різному освітленні, рекомендуємо дочекатися повного висихання нанесеної тестової порції фарби (до 24 годин) і тільки потім, якщо результат Вас задовольнить, тонувати фарбу у повному об’ємі.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!
Найкритичніша помилка у цьому процесі, яку допускають навіть досвідчені будівельники – це спроба зекономити і приготувати необхідну для всієї поверхні кількість фарби за декілька заходів. Наприклад,готують фарбу «впритул» до кількості, необхідної для всієї поверхні, з розрахунком, що якщо не вистачить, то «приготуємо на додаткові декілька квадратів скільки буде треба». У результаті стикаються з проблемою, що попасти в необхідний тон не виходить і доводиться не тільки перероблювати всю роботу, а й робити додаткову (наприклад, перед новою спробою все у білий зафарбувати).
Тому наполегливо радимо за один раз кольорувати фарбу в об’ємі, розрахованому на всю заплановану поверхню із запасом близько 10%.